День перемоги
Це був звичайний червневий день. Хіба що тільки сонце світило яскраво – яскраво. І небо було голубе – голубе. А ще…
2.
А ще у нас був випускний.
Разом : Пам’ятаєте?
(На сцені кружляють 3 пари , дівчатка в білих платтях)
1. Друзі, танцюймо вальс.
2. Ой мамо , я так грому боюся.
(На сцені з’являється жінка в чорному вбранні)
Жінка .Це не грім. Це – війна.
(пари розбігаються і завмирають, звучить музика «Священная война»)
Виходять ведучі.
1
.Тієї пам’ятної червневої пори, як і завжди, догорав рожевий світанок в обіймах спраглої ночі, пив теплу росу із трав та замріяно слухав останні звуки гармошки в сільському клубі. Тут випускники 1941 року танцювали свій останній шкільний вальс і не знали, що через декілька хвилин рівно о 4 ранку 22 червня вони закружляють в кривавому танку війни, яка триватиме 1418 днів і ночей.
2
.Крізь сльози і плач ви прощались,
З сльозами зривались слова:
Вернися , коханий, додому,
Будь проклята світом війна.
1
.Юнацькі роки молоді –
Вам добре тішитись в труді:
Тесать, копать,залізо гнути,
Садити сад, зелені рути,
Плоти гонити по воді.
2
Вам гладить золото волося,
Своє тепло коханній дати.
Ви ще не вміли обнімати,
А воювати довелось.
1
.Прощалися поспіхом, нашвидку й рушали, кваплячись неначе наздогін за долею. І тільки на останніх пагорбах, за якими надовго чи й навіки зникали рідні хати , озиралися. Тамуючи хвильову тугу неповторним помахом руки, прискорювали крок.
2
.Багатьом з них ніколи вже не повернутися до рідної хати, не побачити ні роду свого, ні неба, ні гарної землі. Пронесуть вони славу Вітчизни своєї по багатьох містах і поляжуть навіки. Коли поховають товаришів в братських могилах, коли птахи поклюють по чужих болотах, хто пошматований розлетиться в прах на гігантських фугасах.
(з’являються 2 солдати)
1.
Перемога дається легко. Шлях до перемоги важкий. Він проходитиме через окопи і партизанські ліси, через підпілля і застінки гестапо, через розпач і віру.
2.
Була Україна – обпечена рана,
Хрещатий барвінок не міг зацвісти,
Від Літок до Лютежа вдарило рано,
Ревли і ревли за рікою гармати.
1
.Ватутін зі штабом на березі лівім
Дивився, як Київ палає на кручах.
І хмарилось небо в правдивому гніві,
Ридала дорога курна і горюча.
2.війна багатьох вирвала з рядів,
Жорстоке двадцяте століття.
Вдивляємося в очі батьків і дідів,
Вдивляємось в їхні обличчя.
1
.Матері забуть не в силі!
І кричу я: Мамо! Рідна!
Голос дай! До тебе рвуся !-
Й чути з далеку…
(за кулісами)
Борюся! Наступаю!
Сину мій! Гартуйсь! Не гнися!
Вже ось - ось перемагаю!
Ведучі:
1
.Ми запросили розповісти про Україну в роки Великої Вітчизняної війни учасників тих подій.
2
.Ветерани! Скільки горя випало на ваше покоління! Але ви мудрі. Ви умієте прощати і любити.
1.
Спасибі, що вистояли, що перемогли. Якби не ви, не було б сьогоднішнього свята. Прийміть від нас квіти і пісні які ви знаєте і любите.
1
.Ніхто не забутий,
На попіл ніхто не згорів…
Солдатські портрети
На вишитих крилах пливуть.
І доки є пам’ять в людей
І живуть матері,
Доти й сини, що спіткнулись
Об кулі живуть.
(звучить пісня «Журавлі»)
2
.Вони не повернулися з війни,
Мені привиділось, немов солдати,
Які не повернулися з боїв,
Перетворившись в білих журавлів.
1.Крізь дощ і сніг, кріз роки й лихоліття говорять з нами ті, хто не посміхнеться сьогодні, не зустріне цю весну. Вклонімося їм низько!
Ми схиляємо голови перед пам’яттю дідів і прадідів, однополчан, друзів, рідних.
2
.Нашу пам’ять обпалює Вічний вогонь,
Де граніти і зелені повінь.
Де священного чистого світла його
В день весни ми приходим на сповідь.
1.Уклонитися тим, хто поліг у бою,
Хто прикрив рідну землю собою.
Свято мужності й радість велику свою
Розмішали живою сльозою.
2
Хвилина мовчання, хвилина мовчання –
Пекуча й терпка, як сльоза.
Хвилина мовчання -в ній наша любов і гроза.
Як подвиг полеглих,
Священна хвилина мовчання.
1. Страшні сліди залишила війна. Тільки на території України в руїни і згарища було перетворено 714 міст, 28 тис. сіл. Скільки горя, скільки страждань за цими цифрами. 1418 днів і ночей ішли воїни вогненими дорогами війни. Кожен, як рік, кожен рік, як століття. Все витримали і перемогли. Перемогли тому, що вели війну, Вітчизняну. Перемогли тому, що відстояли право на життя. Дорогою ціною дісталася нам перемога. Та хіба ми могли думати про цю ціну, коли на карту була поставлена доля Вітчизни.
Як дорого коштує Перемога!
У цього свята три кольори. Колір крові гарячої, якою политий кожний клаптик землі. Другий колір – розквітлого саду. Біло пінний його прибій, як найсвітліші сни солдатські, що ожили! Третій колір – колір вдовиних хусток. Якби вітром їх раптом зірвало із сивих голів матерів і дружин солдатських, закрили б вони все небо чорними птахами неперебутнього горя.
(День Победы)
2
.Щороку в травні ми відзначаємо День перемоги. Не щезне з пам’яті людської, не йде в забуття великий подвиг нашого народу – його битва, його перемога над фашизмом.
1.Хай звершено батьками і дідами, усім поколінням, яке пройшло війну, наснажує нас на добрі справи в ім’я зміцнення Української держави, створення всім, хто живе в Україні, щасливого і заможного життя. Здоров’я вам, добра і злагоди.
